ОЛЕКСАНДР ШАМАРА,
кандидат юридичних наук, м. Київ
РОДОВИЙ ОБ’ЄКТ ЗЛОЧИНІВ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ СТАТТЯМИ 258–258-4 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ
Висвітлено дискусійне питання щодо доречності виключення злочинів, передбачених статтями 258-258-4 з розділу ІХ «Злочини проти громадської безпеки», та їх включення до розділу І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України.
Ключові слова: національна безпека, громадська безпека, тероризм, терористична діяльність, терористичний акт
Як відомо, значення родового об’єкта полягає в тому, що його встановлення сприяє в ряді випадків більш точному з’ясуванню змісту ознак складу злочину і, в кінцевому підсумку, правильній кваліфікації злочинного діяння. Поряд з тим він відображає характер суспільної небезпечності певної групи злочинів, внаслідок чого використовується як критерій об’єднання окремих складів злочинів у групи і подальшого розміщення таких груп у Особливій частині Кримінального кодексу України (далі — КК України). Саме останній критерій дає нам підстави розглянути питання щодо доречності виключення складів злочинів, передбачених статтями 258-258-4 з розділу ІХ «Злочини проти громадської безпеки» та їх включення до розділу І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини КК України.
У своїх роботах цій проблематиці приділяли увагу такі науковці, як В. Антипенко, О. Бантишев, Л. Багрий-Шахматов, Р. Гасанов, В. Зеленецький, В. Ємельянов, В. Коваленко, В. Журавльов, В. Ліпкан, С. Мохончук, В. Настюк, В. Пилипчук, Б. Романюк та інші науковці.
Метою цієї статті є спроба автора обґрунтувати включення складів злочинів, передбачених статтями 258-258-4, до розділу І «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини ККУкраїни.
Світовий досвід стосовно визначення родового об’єкта злочинів, які відносяться до терористичної діяльності, є досить різним. Так, у Кримінальному кодексі Грузії та Кримінальному законі Латвії тероризм відноситься до злочинів проти держави. У Кримінальному кодексі Франції розділ ІІ «Про тероризм» знаходиться у книзі ІV «Про злочини та проступки проти нації, держави та громадського спокою». Кримінальний кодекс Республіки Білорусь містить три склади тероризму, які розташовані у різних розділах: ст.126 («Міжнародний тероризм») знаходиться в главі 17 «Злочини проти миру та безпеки людства» розділу VІ «Злочини проти миру, безпеки людства та військові злочини»; ст. 289 («Тероризм») та ст. 290 («Погроза вчинення акту тероризму») — в главі 27 «Злочини проти громадської безпеки» розділу Х «Злочини проти громадської безпеки та здоров’я людей».
У КК України законодавець визначив родовим об’єктом терористичного акту громадську безпеку, розмістивши (терористичний акт) в розділі ІХ «Злочини проти громадської безпеки», тобто визначив, що саме громадська безпека потребує охорони від цього виду злочину. Цієї ж думки у визначенні родового об’єкта терористичного акту дотримуються такі вітчизняні науковці, як Л. Багрий-Шахматов, В. Ємельянов, В. Ліпкан, С. Мохончук та інші [1, с.182-185; 2, с.147; 3, с.74; 4, с.85].
Разом з тим простежується непослідовність поглядів у деяких дослідників з приводу визначення об’єкта терористичного акту (тероризму). Так, В. Ліпкан визначає, що родовим об’єктом тероризму є громадська безпека, а згодом зазначає, що тероризм є дестабілізуючим чинником і становить серйозну загрозу національній безпеці України, а отже, національна безпека є об’єктом захисту від тероризму [5, с.138, 168].
Р. Гасановим, В. Зеленецьким, В. Ємельяновим, В. Настюком, В. Пилипчуком пропонується склади терористичних злочинів (статті 258-258-4 КК України) виключити з розділу ІХ «Злочини проти громадської безпеки» і передбачити склади терористичних злочинів у новому окремому розділі Особливої частини — ХІХ «Терористичні злочини». Така пропозиція аргументується особливістю терористичних злочинів, їх багатооб’єктністю та багатомірністю. Зокрема, зазначається, що громадська безпека, яка визнається основним об’єктом складів терористичних злочинів при вчиненні цих злочинів, хоча завжди і є об’єктом посягання, але не основним, а додатковим. Основним об’єктом терористичних злочинів виступають різноманітні сфери життєдіяльності людей, національні та наднаціональні інститути, посягання на які зумовлюють цілі терористів, які за своєю значущістю можуть бути більш важливими, ніж громадська безпека, наприклад, основи національної безпеки України (курсив автора) [6, с.79].
Б. Романюк, В. Журавльов та В. Коваленко визначають родовим об’єктом терористичного акту основи національної безпеки, обґрунтовуючи це тим, що тероризм пов’язаний з репресивною, жорстокою формою боротьби проти політичних і класових супротивників насильницькими методами залякування [7, с.25–26].
Визначення в якості родового об’єкта злочинів, передбачених статями 258-258-4 КК України, основ національної безпеки України, на думку автора, також обумовлено тим, що ці злочини характеризуються достатньо високим ступенем суспільної небезпеки. Відомо, що ...